Бахнул я вчера совсем новый вид закладки. Вот это да, оказывается еще и сноубордером стал!
Я понимаю, что такая жизнь опасна и неправильна, но иногда хочется побаловаться, почувствовать адреналин, уйти от реальности на какое-то время. У каждого свои способы сбежать от повседневной жизни, и мой способ - это закладки и сноубординг.
Все началось с того, что у меня закончилась пудра, и я решил раздобыть новый наркотик для себя. Пошел я своему бро, который меня всегда поддерживает в таких делах. У него я взял кошелек с немного деньжат и пошел на поиски этой поганой штуки.
Сразу скажу, что это был настоящий квест, потому что я был полный ноунейм в этом деле. Ходил по улицам, спрашивал у всех, кого встречал, где можно найти закладки. Многие смотрели на меня, как на дурака, но я был решителен и ничего не могло меня остановить.
И вот, через несколько часов странствий, я нашел своего человека. Стоит он в переулке, смотрит на меня подозрительно. На нем были видны признаки плющита - покрасневшие глаза, неровная походка. Я подошел к нему и прошептал: "Ты знаешь, где можно достать закладки?"
Он усмехнулся и сказал, что имеет то, что мне нужно. Я отдал ему деньги, а он протянул мне небольшой сверток с белым порошком. "Вот тебе пудра, дружище. Не подводи!" - сказал он и исчез во мраке переулка.
Я был в экстазе от радости, ведь у меня был новый наркотик. Отправился домой, чтобы попробовать его и пожалуй, отправиться кататься на сноуборде. Ну, а как еще отметить такое событие?
Дома я разложил на столе закладку и разделил ее на несколько линеек. Оксибутират, он же окси, - так зовут эту штуку. Слышал, что вкус у него не сахар, поэтому решил вдуть его прямиком в нос, чтобы меньше ощущать.
Я насыпал себе одну линейку и вдохнул резкий запах окси. Голова закружилась, все стало как-то блекло и нечетко. Через несколько секунд я почувствовал, что сдуваюсь вниз. "Это действительно работает!" - подумал я и улыбнулся самому себе.
Одев сноубордную экипировку, я вышел на улицу и отправился на гору. Весь пути мне казалось, что я летел, а не ехал на своем доске. Ветер в лицо, адреналин в крови - это было прекрасно!
| Небо | Гора | Счастье |
Я катался на сноуборде целый день, не останавливаясь ни на секунду. Мое тело было полностью в состоянии плющита, но я не замечал усталости. Все, что существовало в моем мире, - это гора, снег и свобода.
Когда я наконец сдулся, решил отправиться домой. Но даже спускаться было тяжело, ведь мои ноги, словно ватные, отказывались слушаться меня. Я вел себя, как настоящий клоун - то вперед, то назад, то в сторону.
Блин, чуваки! - я воскликнул, пытаясь удержаться на ногах. - Это был самый классный день в моей жизни!
Вечером я лежал на своей кровати и вспоминал прошедший день. Да, было рискованно вставать на лыжи, находясь под воздействием наркотика, но это было невероятно круто. Я почувствовал настоящую свободу, которую раньше не испытывал.
Вот такой я стал наркоманом-сноубордистом. Я понимаю, что это не самый приятный путь, но жизнь состоит из приключений, и я решил впустить их в свой мир.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
